Над рідним Кам’янцем під прапором РФ

Звіт про політ (поки що не фото)

Отже, зранку ми сіли у "Соболь" - це російська "Газель"-всюдихід і поїхали за місто. Погода була досить вітряна, але для професіоналів-пілотів дуже навіть льотна.

Похвалюсь, що куля у нас була велика, навіть дуже. Що там казати, найбільша в усьому постСССРівському просторі. 4500 кубометрів. В гондолі (кошику) крім пілота й 4-х балонів з газом, нас було восьмеро, а це вам не жарти!

Старт був прикольним. Спочатку ми все вивантажили з причепу, розклали саму кулю на землі (яка вона здоровенна!), причепили гондолу. Потім фахівці включили здоровенний пропелер, який нагнав у кулю повітря. Я тримав разом з усіма, але мене хитало як ляльку.

Наступив час це повітря в середині нагріти величезною запальничкою, яка потім буде підігрівати повітря під час польоту.

Коли нагріли, купол піднявся, але обережні повітроплавці причепили її до машини, щоб без нас не втікла.

Ми застрибнули всередину, а кілька ще людей тримали гондолу, щоб її не кидало по полю.

Три-два-один, двигуни загули... Тобто, не двигуни, а велика запальничка. І ми відірвались від землі, ні, від снігу.

Пілот наш був із Москви, але я цього не знав і говорив з ним українською. Він кивав, але нічого не відповідав. Спочатку, я думав, що він зосереджений на польоті, але потів з’ясувалось, що він мене не розуміє.

Коли я перейшов на "общєпонятний" він почав розказувати, яка наша швидкість, висота, деякі цікаві нюанси повітроплавання.

Пролетіли ми над моїм рідним містом, над фортецею, над цвинтарем і сміттєзвалищем - одним словом- романтика!

Приземлення було (як потім з’ясувалось) екстремальним. Добре, що ми цього не знали, бо точно би злякались. Велика швидкість вітру заважала просто опуститись на землю. Нас тягнуло по полю, а чудо-пілот гальмував дуже обережно і ми жодного разу на черпали бортом снігу, як це робили менш щасливі літуни вчора (із розмов після польоту).

В решті-решт гондола завалилась на бік, я впав, намагаючись все зазняти на відео, біля мене упав ще один, а решта - на нас.

Рачки ми повилазили з гондоли, змотали кулю, перевернули гондолу.

Тих, хто летів уперше, посвятили в повітроплавці. Надали титул графів, підпалили жмут волосся на голові та загасили шампанським (традиція).

От і все.

На жаль фотки я не можу перелити в комп - дротика загубив, тому це буде пізніше.

Щойно подзвонив Сергій Акимович і сказав, що завтра я полечу на повітряній кулі (сподіваюсь, погода не підведе!).
Чекайте на фотозвіт.

Не писав півроку. Скільки всього трапилось за цей час! Планую відновити блог, хоча ще думаю, чи варто?

Один з видів маркетингу - багаторівневий.
Хто щось знає про це - скажіть вашу думку.
Зацікавився самим принципом, і не буду агітувати за якусь конкретну компанію (:

Canon

Тисячерукий дзен-бог надихнув двох японців назвати у свою честь щойно винайдений фотоапарат. Логотип, відповідно, був з руками. Рук я нарахував 16, де поділись ще 964 - невідомо, але лого було складне для сприйняття (1934 рік, одначе).

А чому ми знаємо бренд Canon а не Kwanon?

Хитрі брати Goro Yoshida та Saburo Uchida зареєстрували купу слів, подібні до назви бога. Їхній вибір зупинився на знайомому нам з дитинства  Canon'і.

Тепер не тільки фотіки, але й принтери і копіювальні апарати перебувають під лагідним покровительством Милосердного.

До речі, а ви знаєте, як в Монголії називають ксерокси, якими розмножують документи?

Правильно - кенони!

Справа в тому, що на пострадянський ринок першою прийша корпорація Xerox.

А на монгольський - Canon.

Ось такая маркетингова загагадка!

Три стихії запланували підкорити амбіційні засновники компанії Mercedes.

Власник Daimler-Motoren-Gesellschaft Даймлер Готліб намалював трипроменеву зірку, яка символізувала землю, повітря, воду. Не більше, не менше. Саме для цих стихій планувалось виготовляти двигуни. Потім з’явилась варіація в стилі біло-червоно-чорного кольорів.

 У Бенца лого було ще простіше: лавровий віночок і назва. Після сполучення компаній це все просто склали до купи і вийшло досить непогано.

Але простота трипроменевої зірки все ж таки перемогла. А може, таку емблемку простіше чіпляти на капот автомобіля?

8eeb9211785e7ae39f02d1eb6b5e66b3 - на цей код не звертайте уваги!

Як привернути увагу? Бо увага клієнта - це наше все!

На Фестивалі реклами «Білий квадрат» мене привабила одна цікава робота, що посіла перше місце в номінації "Офрмлення вітрин і ще щось".

Як то кажуть коментарі зайві, єдине, що до

дам - це реклама рибних делікатесів.